Опис
досвіду роботи
вчителя
образотворчого мистецтва ЗОШ І-ІІІ ст. с. Боратин
Гуркіної
Оксани Володимирівни
Тема
досвіду
«Розвиток
креативного мислення
учнів
на уроках образотворчого мистецтва засобами
різноманітних
художніх технік»
Наше
сучасне життя – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному
середовищі, освіті. Спресованість темпу і ритму нашого життя примушує
зупинитися на хвилинку та мимоволі задуматися - наскільки сильною має бути
людина, щоб витримати виклики сучасного
світу?
А як же бути дітям? Для них немає спа-салонів,
де можна зняти стрес. Для них дорослі створили світ із суцільних заборон і
правил! Як підготувати дітей до дорослого
успішного життя? Треба дати їм щось протилежне навантаженням, щось зовсім інше.
Часто людина, виснажена буденним життям, яке сповнене турботами та обов’язками,
тягнеться до чогось красивого.
Саме
образотворче мистецтво – це те, що змушує світ хоч на мить зупинитись, вимкнути
мобільник, зануритись у себе. Це і є те життєдайне джерело, що наповнює душу
енергією, життя – красою, а розум –
мудрістю. Суспільству дуже потрібні люди, які у будь-якій ситуації вміють креативно
мислити та здатні приймати нестандартні рішення.
У
своїй педагогічній діяльності я прагну активно розвивати
креативне мислення на заняттях з образотворчого мистецтва.
Означена
проблема багатоаспектна і досліджується суміжними науками. Поняття
«креативність у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50-х
років ХХ століття. Основоположником в області креативного мислення вважають Дж.
Гілфорда, який ототожнив поняття креативного і творчого мислення. Дослідження в
галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська,
М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж.Гілфорд, Є.Торренс,
Ф.Бардон, Д.Харінгтон) вченими. Значний вклад у розуміння філософських засад
креативності внесли представники української філософської школи (Г.С.Сковорода,
І.Я.Франко та ін.). Над проблемами творчості завжди працювали і педагоги
Я.А.Коменський, О.В.Духнович, К.Д.Ушинський, Т.Г.Лубенець, С.Ф.Русова,
П.П.Блонський, В.О.Сухомлинський, А.Ф.Музиченко, О.Я.Савченко та ін.).
Шкільна
практика засвідчила, що формуванню навичок креативного мислення у школярів
приділяється недостатньо уваги. Крім того, розвиток його доцільно здійснювати в
будь-якому шкільному віці, коли творчі здібності людини розвиваються особливо
інтенсивно.
Потреба
виховувати культурну і творчу особистість, здатну висловлювати думки
оригінально, нетрадиційно, продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами
зумовили вибір проблемного питання «Розвиток креативного мислення учнів на
уроках образотворчого мистецтва засобами різноманітних художніх технік» над яким я працюю з 2010 року.
Термін
«креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Отже креативність
– це використання звичайних речей для створення чогось незвичайного. Людині
потрібний новий тип мислення (креативний), адже ключем до розвитку суспільства
є творчий розвиток.
Метою
моєї роботи є: розкриття
індивідуальності учнів та розвиток їх креативності.
Основними
завданнями, які ставлю перед собою у роботі з учнями є :
·
створити
атмосферу розкутості, відкритості, емоційно-позитивного відношення до
діяльності;
·
розвивати
самостійність в учнів;
·
формувати
художню компетентність учнів у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти;
·
формувати
елементарні вміння та навички з використання художніх технік та матеріалів у
власній творчій діяльності;
· впливати
на стереотипи в учнів через нетрадиційні підходи до розвитку їх
індивідуальності;
· підвищити
самооцінку учня, подолати страх і «зробити щось маленьке, але нове і ні на що
не схоже».
Основою
успішного розвитку креативного мислення учнів на уроках образотворчого
мистецтва є вивчення нетрадиційних технік (штампування печатками, листям
/псевдофорт/, овочами; малювання пальцями; використання трафарету; малювання
сухим пензликом; ниткографія;пуантилізм (малювання крапочками); малювання жатим
папірцем; малювання на жатому папірці; малювання серветками; малювання свічкою;
малювання сіллю; вітраж; гратаж або продряпування; плямографія; набризкування,
малювання зубною щіткою; колаж; монотипія;
малювання на зволоженому папері; набризг; фроттаж; монотипія; лесування;
малювання по – мокрому; малювання сіллю, свічкою, на фользі).
Нетрадиційні
техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору
мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні
техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток
самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності.
Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота
кожної дитини індивідуальна, неповторна.
Особливо
захоплюючим для учнів є малювання у техніці фроттаж (frotter — терти) - художня техніка, яка відтворює фактуру на
папері за допомогою натирання олівця. Дану техніку використовуємо під час
космічної подорожі по програмі всього 5 класу, у створенні пейзажів у 6-му
класі («Спогади про літо», «Ліхтарі бульвару»), у 7-му класі при створенні
архітектурних композицій («Міський або сільський краєвид», «Замок моєї мрії»,
«Старовинні архітектурі споруди»).
З
графічних технік зачаровує гратографія (від французького шкребти , дряпати) –
спосіб виконання малюнка шляхом процарапування пером або гострим інструментом
по паперу чи картону, залитих тушшю. Саме гратографію використовуємо у
створенні автопортрету (6 клас), фантастичного групового портрету (5 і 6 класи)
та в малюванні натюрмортів (7 клас), космічного натюрморту (5 клас).
Не
можна забувати і про техніку штампування (від англійського stamping) –
малювання відбитками підручних матеріалів. Застосовуємо штампування при
створенні інтер’єрів своєї або класної кімнати (7 клас), декору інтер’єру
зорельота (5 клас) та при декоруванні святкового одягу екіпажу (5 клас).
Пальчиковий
живопис, малювання сухим пензлем, серветкою на жатому папірці, малювання сіллю
використовую у всіх темах образотворчого мистецтва за потребою учнів.
При
роботі з гуашевими та акварельними фарбами застосовуємо техніку пуантилізм (від французького pointiller) — писати крапками. Актуальна при
створенні натюрмортів (об’ємної форми в інтер’єрі ), у анімалістичному жанрі (6
клас) та декоративному портреті («Різдвяний ангел).
Цікавою
для учнів є плямографія – це техніка перетворення плям у реалістичні чи
фантастичні силуетні зображення шляхом роздмухування фарби через трубочку.
Малюємо тему «Дружній шарж» у 6-му класі, де волосся людини зображуємо у даній
техніці. Також створюємо цікавими плямами абстрактні композиції в 5 класі
«Контрасти космосу».
Існує цілий ряд предметів, сюжетів, образів,
які краще малювати на вологому папері. Потрібна неясність, розпливчатість,
наприклад, якщо учень хоче зобразити наступні теми: «Місто в тумані», «Йде
дощ», «Нічне місто».
Часто
на уроках застосовується для об'єднання колористичної гами твору техніка
лесування , яка полягає у нанесенні тонкого шару фарби на зображення, через
який проглядаються розташовані нижче шари. Користуємося даною технікою у 5
класі при виконанні кольорових просторів Всесвіту («Зустріч із зоряним
мудрецем», «Зоряний причал»).
Узагальнення
тем та повторення навчального матеріалу учням пропоную виконати у техніці
колажу. Колаж (французького collage – наклеювання)
- прийом в образотворчому мистецтві, за яким на певну основу наклеюють різні
матеріали, що різняться кольором і фактурою. Твори, виконані таким прийомом
учні використовують і в позаурочний час при оформленні стінгазет «Ми за
здоровий спосіб життя», «Ні, поганим звичкам», «Збережемо екологію разом».
Готуючись
до уроків, відповідно мети та цілей я
визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів,
використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, поєдную
такі види мистецтва як музика, література та інші. У своїй роботі я
використовую креативні завдання, які спонукають дитину до творчого
самовираження, розвитку нестандартного мислення, пошуку нетрадиційних способів
їх рішення. У цьому мені допомагає система творчих завдань («Створи портрет»,
«Назви художню техніку», «Солодкий натюрморт») та ігрова діяльність
(«Карикатура чи шарж?», «Знайди 5 відмінностей», «Вгадай колір»).
Творчі
завдання допомагають у формуванні творчого мислення дітей. Зорова наочність у
сполученні зі слуховими відчуттями
допомагають учням одержати уявлення про особливості того чи іншого предмету або
теми. При цьому працюють і розвиваються такі механізми мислення, як аналіз,
синтез, розвивається образна мова. У момент виконання творчих завдань в учня
виникає активна уява.
Під
час уроку з теми «Перспектива» у 7 класі,
використовуючи метод опори на життєвий досвід (спостереження, уява) створюю в
учнів відповідний настрій через бесіди,
вірші, загадки. На інших уроках
вчу цілеспрямовано замислюватися і сприймати картини чи інші мистецькі твори,
аналізувати їх з тим, щоб моделювати,
імпровізувати і втілювати свої задуми в практичній діяльності.
Атмосферу захопленості
уроком, предметом та
мистецтвом у цілому
створюю шляхом використання різноманітних
типів нестандартних уроків. Часто
на уроках застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти.
Творча гра є одним з важливих видів діяльності – “уяви собі”, словами
розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві.
Особливу
увагу приділяю диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями,
проводжу дослідницьку роботу (дослідження прийомів зображення). Прагну, щоб
діти виступали не байдужими споживачами готової інформації, а дослідниками,
безпосередніми співтворцями уроків. Тому космічні теми у 5 –му класі зображуємо
малюванням по мокрому, набризгами та плямографією. Учні 6-го класу працюють у
змішаних техніках різними матеріалами (фломастер, пастель, акварель, гуаш, туш
і кольорові олівці). Школярі 7-го класу
створюють образи з натури, використовуючи вивчені техніки та застосовуючи
елементи нетрадиційних технік – друк від руки, пальцевий живопис,
тиснення,малювання ниткою та дзеркальне відображення.
Заняття
намагаюсь організувати так, щоб дітям було цікаво. Тому практикую проводити
урок з різними комбінованими матеріалами та техніками, демонструю зразки
виробів-аналогів, застосовую інтерактивні методи навчання, цікаві практичні
роботи та додаткові завдання для обдарованих дітей. Вважаю, що при проведенні
уроку основними ворогами є сухість, монотонність, формалізм і тому завжди шукаю
шляхи, щоб викликати у дітей живий інтерес до виконання завдання, «запалити» їх
до творчої праці.
Виконання
будь-якої роботи закінчую аналізом та оцінюванням. Найчастіше використовую
взаємоаналіз і взаємооцінювання, у процесі яких кожен розвивається і як
художник, і як особистість, що потребує від учня вияву критичності й
незалежності суджень. Зокрема, на цьому етапі уроку доречним є використання гри
«Подаруй зірочку художнику».
Працюю
індивідуально із обдарованими дітьми. При підготовці уроків з різних тем
використовую методику викладання нетрадиційних технік малювання учителя-методиста Н.В. Чена. На основі цього
в технології «Навчаючи-вчуся» розробила застосування таких технік, як
гратографія, акватипія, лесування та ін. З цієї теми систематизувала матеріал
"Нетрадиційні техніки малювання на уроках образотворчого мистецтва».
Оволодіння
вміннями та навички з використання художніх технік та матеріалів у власній
творчій діяльності дозволяє учням брати участь у конкурсах, виставках,
майстер-класах; малювати ілюстрації до віршів; презентувати свої напрацювання
до змінної експозиції робіт «Творчість юних»; малювати плакати та стінгазети;
надавати посильну допомогу у створенні естетичного середовища школи; виконувати
творчі проекти. Завдяки
активності юні художники завжди беруть участь у конкурсах з образотворчого
мистецтва: «Чорнобиль очима дітей» (використана техніка плямографія),
«Національний банк майбутнього» (фроттаж), «Податки очима дітей» (колаж),
«Безпека руху на дорозі» (набризг, ниткографія). Свідченням цього є нагороди про перемогу моїх
вихованців у конкурсах та виставках районного, обласного та Всеукраїнського
рівнів.
Учні разом з батьками радіють своїм успіхам.
Моєю
творчою майстернею є кабінет образотворчого мистецтва. Поруч із виставками
учнівських робіт у кабінеті розміщено стенд «Профорієнтаційна робота», який
допомагає дітям у виборі професії та зацікавлює батьків. Потрапляючи в таке
творче середовище, учні навіть в позаурочний час прагнуть опанувати нові, невідомі раніше, вершини
мистецтва.
Вчитель
не може бути цікавим для дітей, якщо сам не буде вдосконалюватись. Тому я
намагаюся працювати над підвищенням свого загального професійного рівня.
Самостійно опрацьовую новинки педагогічної літератури, цікавлюся пресою.
Неодноразово проводила відкриті заняття, уроки та майстер класи на семінарах та
на методичних об’єднання для педагогічних працівників інших закладів району,
області та методистів. Постійно беру активну участь у різних методичних
об'єднаннях, виступаю на них, відвідую загальноміські семінари та заходи, уроки, заняття своїх колег, намагаючись взяти
щось цікаве з їхнього досвіду. Можливість доступу до мережі Інтернет дозволяють
мені отримати оцінку власних робіт та побачити інші проекти. Власний блог,
сторінки в соціальних мережах часто
відвідують інші художники, вчителі та учні, залишають свої коментарі та
діляться ідеями.
У
процесі педагогічної діяльності прийшла до висновку, що саме вивчення і
застосування нетрадиційних технік на уроках образотворчого мистецтва сприяють
розвитку креативного мислення учнів.
Немає коментарів:
Дописати коментар